Ми з подругою якось сперечалися. Вона вважає, що якщо дитину в сім’ї люблять, то вона буде все життя любима і любитиме сама. Життя її складеться добре. А в мене інше спостереження: дівчатам, яких мама та тато любили, дуже складно створити свої сім’ї.
Таких прикладів мільйон: як тільки вони отримують від свекрухи чи чоловіка зауваження чи будь-яке інше вираження невдоволення, вони зриваються і біжать до батьківського будинку. Їх там люблять більше. І завжди чекають.
А ті дівчата, яким нікуди побігти, змушені пристосовуватися, терпіти, сточувати свої гострі кути. І саме у них, всупереч очікуванням та уявленням, міцні сімейні узи.
Шлюб – це не питання закоханості, це питання самодисципліни. Тільки контролюючи свої емоції і поступаючись, можна побачити, як захоплення стає повагою, пристрасть – ніжністю, довіра – відданістю, а розуміння – спорідненістю душ.
Дочка знайомої вийшла заміж. Весілля відзначили із розмахом. А за тиждень вона прийшла додому. Каже батькам: “Чоловік мене не любить”.
Ті злякалися: він тобі грубив? Руку піднімав?
Дівчина мотає головою – ні, нічого такого.
Тоді з чого ти взяла про нелюбов?
Вона розповідає: “Вранці Колі треба рано на роботу, а мені ще можна було поспати годину. Він встає, вмикає голосно музику і співає на всю квартиру. Я йому сказала, щоб не шумів, а він усміхається і каже, що звичка така. Житиму у вас, поки він не вибачиться і не зміниться “.
Здається, така дрібниця. Але воно завжди криється в деталях.
Батько дівчини видав одну цікаву теорію. Що тут проблема не в тому, що чоловік тебе не любить. Проблема в тій потужній хвилі егоїзму, яка охопила всіх нас останніх років 20-30. Нам тільки й кажуть, що любити треба себе, жити в кайф, робити те, що хочеться тут і зараз. Багато хто з цієї хвилі взагалі одружуватися не хоче. Навіщо обтяжувати себе?
А ті, хто одружився, не хочуть змінювати звички, пристосовуватись.
Виходить, що той, хто більше любить, змушений терпіти. А той, хто любить менше, ігноруватиме усі прохання? Тоді чому дивуватися, що шлюби розпадаються у 4 випадках із 5? Вічно терпіти незручності не будеш.
Люди нового часу не живуть для інших, вони вважають за краще балувати виключно себе. Якщо їм дискомфортно – пробач, прощай.
Я знаю сім’ю, де жінки навшпиньки ходять, пошепки розмовляють, і тільки й зайняті цілими днями тим, що готують смачні страви і прасують сорочки своєму ідолові. Але в обмін на фінансову спроможність, наприклад. Можливість жити у великому гарному будинку, напханому технікою останніх моделей. Носити найкращі сукні та туфлі.
Справжнє кохання воно там, де немає жодного обміну та вигоди. Коли не шумиш, бо боїшся потривожити, хочеш продовжити насолоду від солодкого сну.