Одного разу цей день настане… Ти більше на зайдеш подивитися на його фото, не перевіриш, чи був він в мережі і коли.
Ти можеш “замотатись” у справах або просто будеш настільки щаслива і зайнята собою, що й не згадаєш про цю скалку, що колись так міцно в’їлася в твоє тіло.
Одного разу тобі полегшає настільки, що згладяться навіть найважчі спогади.
Просто душа втомлюється страждати, а ти розумієш, що всупереч всім твоїм сумнівам, життя не закінчується зі зникненням коханого чоловіка.
Життя йде своєю чергою, і зараз тобі більше не хочеться плакати. Хочеться їсти чорницю, пити вино, милуватися засмаглим хлопцем, гойдатися на гойдалках, гладити кота. Все в цьому моменті тобі стане важливішим за минулий біль.
Одного разу тебе перестане “ламати” від схожого чоловічого парфуму на вулиці – ти просто усміхнешся і знову поринеш в свої думки про те, що треба б встигнути забронювати столик на п’ятницю в твоїй улюбленій кав’ярні, про книжки, які точно треба замовити, про відпустку, про день народження нового колеги.
Одного разу ти забудеш його номер, який здається в’ївся в пам’ять назавжди.
Одного разу спогади про його руки поступляться місцем новим емоціям і надіям. Цей день настане, повір.
У мене він – сьогодні.