«… Коли спиш з жінками направо і наліво, вони всі зливаються в одну. І вона просто змінює ім’я, шкіру, обличчя, ріст і голос. Довжина волосся, об’єм грудей, колір білизни варіюються від випадку до випадку. Але ти повторюєш їй завчені фрази, робиш одні і ті ж штучки, здійснюєш однакові рухи в установленому порядку:
«Ти добре пахнеш … посунься ближче, ще … я тебе боюся … я так хочу твої губи … скоріше, я більше не можу … о, дякую тобі, Господи, яке щастя … ти мені страшно подобаєшся … мені здається, це сон … ми будемо займатися цим всю ніч, все життя … »торочити одне і те ж кожен вечір різним дівчатам з завороженим поглядом дитини, яка розгортає подарунок. Зміни призводять до повторюваності.
Як не парадоксально, новизна виникає, тільки якщо зберігаєш вірність одній жінці. Донжуани позбавлені уяви. Казанову прийнято вважати багатоверстатником, а він був просто ледарем. Тому що, як не міняй жінок, ти ж залишаєшся все тим же мужиком, борцем на шляху найменшого опору.
Щоб зберігати вірність, необхідний талант ».
© Фредерік Бегбедер “Романтичний егоїст”