Не спокушайте інших людей своїми секретами.
“Якщо щось болить – мовчи”.
Легенда про старого Еціо, що дійшла до наших днів, якнайкраще показує сутність людей і те, що їм говорити не варто:
„Старий Еціо залишився сам після від’їзду сина, мужньо оберігав будинок і підтримував скотарство. Якось у нього так боліла спина, що він розповів про це сусідові — той похитав головою і почав шкодувати старого.
Незабаром поголос розійшовся по селі і всі знали, що у бідного старого болить спина і йому важко доглядати худобу. Щоразу, коли народ бачив старого, йому висловлювали жаль, але ніхто не викликав допомогти старому з худобою. Незабаром спина почала відпускати старого, але гуляючи базаром він все ще чув про те, що його вважають старим з хворою спиною.
Незабаром до старого прийшов сусід, якому він вперше розповів про свою проблему і зі співчуттям промовив: „Друже, я бачу як тобі важко – давай я візьму твою землю та овець під своє крило, адже я ще міцно стою. А тобі заплачу за них“.
Старий розсміявся у відповідь на пропозицію сусіда, який давав утричі менше, ніж воно того вартувало, і сусід сказав: „Так ти хоча б отримаєш якісь гроші, інакше твоє господарство впаде!“.
Старий прогнав сусіда і підтримував господарство доти, доки не приїхав син. Син подякував батькові і запитав поради: „Батьку, ти мудрий, ти багато чого бачив у житті. Скажи, що мені треба знати про життя?“. Старий сказав лише одне: «Якщо болить — мовчи. Інакше спочатку тобі дадуть найнепотрібніше — жалість, а потім ударять туди, де болить.
«Не кажи другу те, чого не сказав би ворогові».
Кожен, хто має друга — щаслива людина, але не кожен може бути впевнений у тому, що той, кого він називає другом, буде таким усе життя.
Люди — незбагненні істоти, які стикаються з особистими проблемами, нерозумінням світу, заздрістю та злістю. У кожній людині є і світле і темне — ніхто не знає, коли прокинеться те чи інше і чи прокинеться взагалі: не спокушай ні друга, ні свого ворога, своїми слабкостями.
Усі великі імперії та союзи розпадаються — такий закон життя, навіть якщо всім серцем хочеться вірити в інше. Те, що ви не розповіли б ворогові, не варто говорити навіть другові.
Не створюйте підстав для проблем, щоб не пускатися головою в їх вирішення. Підтримувати теплоту дружби можна у різний спосіб, але якщо ваш друг використовує проти вас те, що ви самі і розповіли, ви будете злі на двох людей: себе та свого друга.
Якось старий сліпий лев, якого вигнали з прайда, пішов у печеру — туди ж забрів і чоловік, який шукав собі їжу та дах. Лев спитав: “Хто тут?” і хлопець відповів: “Я – той, хто не завдасть тобі шкоди, якщо ти не завдаси мені” – чоловік не хотів спокушати лева тим, що він – людина. Так вони стали друзями та разом ходили на полювання.
Одного з голодних вечорів, лев і чоловік почали говорити до душі і чоловік зізнався, що він — людина. Голодний, сліпий лев, відразу накинувся на чоловіка і вгамував свій голод. Нікого не спокушайте своїми секретами. Навіть друзів.
“Не говоріть про себе погано”
«Кожен, хто принижує себе, залишає шанси на боротьбу. Боротися проти утисків з боку інших людей— добра справа, але чи можна боротися проти себе? Кожен, хто принижує свої заслуги, викидає білий прапор ще до початку битви. Програти в чесній битві не страшно, страшно — програти ще до.
Ставлення людини до самої себе і своєї праці показує, як до неї можуть ставитися інші: якщо людина принижує себе, інші наслідують її приклад, якщо вона поводиться гідно, рамки ставлення до неї будуть окреслені в більш гідному ключі».
Старий Окам жив у пустелі і протягом десяти років намагався вирити озеро, щоб добути воду для себе та мешканців. На десятий рік йому це вдалося — ґрунт почав вбирати вологу і на місці ями з’явилося озеро. Люди були дуже раді цьому і ходили до старого набрати води. Але старий не хотів уславитися як хвалько і говорив, що вода в його озері – не найчистіша і незважаючи на десять років праці, він не вважає, що зробив щось цінне: “Лише Бог дозволив мені добитися цього!”
Люди почали ставитись до його озера так, як він сам того бажав: одного разу бідняк замість того, щоб напитися, став мити в ньому свої ноги — його приклад наслідували інші. Незабаром озеро перетворилося на брудну купальню і хоча старому було боляче від того, що відбувається з його працею, він нічого не міг з цим зробити — люди ставилися до його праці так, як він їм наказав.