Одного разу молода дівчина вирішила замовити сукню у відомого кравця, адже він шив чудово та завжди відповідально ставився до своєї роботи. Проте вона вважала, що його сукні коштують занадто дорого.
Тому, прийшовши до майстерні, вона вирішила одразу обговорити ціну.
— Ви берете надто багато за свої сукні, — заявила вона.
— Справді? Я так не вважаю, — відповів кравець.
— Авжеж дорого! Подумайте самі: на пошиття моєї сукні потрібно всього лише два метри тканини, чи не так?
— Так, — погодився кравець.
— Ну от, якщо до вартості тканини додати вартість ниток, голок і навіть ножиць, якими ви розкроїте цю сукню, все одно вийде вдвічі дешевше. Тому я повинна заплатити вам удвічі менше.
Кравець замислився на мить, а потім сказав:
— Ну що ж, молода пані, ви майже мене переконали. Настільки, що я навіть згоден взяти з вас половину початкової вартості, якщо ви наполягаєте.
— Звісно, наполягаю! — радісно вигукнула дівчина.
— Домовились. Зараз я зніму необхідні мірки, і через тиждень посильний доставить вам замовлення просто додому.
Весь тиждень дівчина хвалилася подругам, як дешево вона отримає сукню від відомого кравця. Подруги не вірили і захотіли переконатися самі, що її не обдурили. У визначений день всі зібралися у неї вдома. Прийшов і посильний із коробкою. Дівчина урочисто зняла кришку і витягла звідти… два метри тканини, кілька котушок ниток, голки та ножиці.
Розлючена, вона кинулася до кравця.
— Як ви сміли мене обдурити?! — вигукнула вона, ледве переступивши поріг.
— Ніякого обману не було, — спокійно відповів кравець. — Я склав у коробку все те, що ви самі перелічили. Якщо вам чогось не вистачає, можливо, це тому, що ви забули це сплатити.