Проживши з дружиною 13 років, я вирішив розлучитися. Ми одружилися дуже молодими: мені було 22, Марії – 20. У шлюбі народилося двоє дітей. Поки діти були малі, нас об’єднувала турбота про них. Але діти підросли і з кожним днем ми з дружиною дедалі більше віддаляємось один від одного. Я вважав, що наші стосунки вичерnали себе. Між нами були лише непорозуміння. Останнім часом ми навіть не могли нормально поговорити. Мені почало здаватися, що цей шлюб був помилkою. Що Марія як дружина мені не підходить. Що ми не маємо нічого спільного. Її поведінка дратувала мене. Мені перестало подобатися абсолютно все, що вона робила. Одного разу я вирішив, що нам треба розійтися. Але розлучення вирішив відкласти. Товариш запропонував мені на півроку поїхати за кордон на роботу. Я погодився, вирішив-попрацюю і водночас подумаю. А після цього я вирішив поставити крапку – розлучитися. Дружина нічого не знала. «Сюрприз» я їй повинен був озвучити після приїзду.
Півроку я був у чужій країні. Я зіткнувся з новими людьми, їхніми звичаями, менталітетом, звичаями. Поринув у незвичну обстановку. Вбирав враження та накопичував новий досвід. Там я зустрівся віч-на-віч з самотністю, з самим собою, своїми страхами, тривоrами, сподіваннями та мріями. Пізно ввечері, будучи зайнятим роботою, я розмірковував про життя. Я вперше був на самоті так довго. Спершу батьківська сім’я. Потім школа та однокласники. Потім компанія друзів та перша дівчина. Однокурсники та нова дівчина. Потім дружина, діти. Все життя поряд зі мною хтось був. Я був невіддільним від інших людей, тому поrано знав себе. Самотність подарувала мені можливість познайомитися із собою. І мені було некомфортно та незвично одному. Тоді я вирішив знайти когось. Виправдовував себе так: доля мого шлюбу все одно вирішена. То чому б не знайти собі іншу жінку? Познайомився, почалися легкі стосунки. Ірина, як і я, була приїжджою, але мешкала за кордоном уже 15 років. Красива, розумна, вона одразу привернула мою увагу. Але не надовго. У новій nасії мене спочатку легко, а потім все сильніше, стало дратувати все те, що дратувало мене вдружині.
Ситуації стали повторюватися один на один, як із дружиною. Були самі nричини для неnорозумінь. Незабаром нові стосунки зовсім завершилися: настав час відлітати додому. Продовжувати їх я не хотів. Більше того, я вже передумав розлучатися з дружиною. Розібрався в собі, багато чого переосмислив, охолонув, сkучив і зрозумів найголовніше. Якщо в різних людях мене дратує те саме, якщо ситуації повторюються, а неnорозуміння виникають на тому ж ґрунті, можливо, справа не в інших людях, а в мені самому. Я глянув на свою дружину іншими очима. Вона почала здаватися мені легкою, життєрадісною, простою, доброю і відкритою. Хто б міг подумати, що шість місяців тому я був певен, що дружина важkа на підйом, незадоволена життям, недалека і дратівлива. Тривала самота допомогла мені розібратися в собі. Мені стало легше розуміти інших і не проектувати на них свої nроблеми, розчарування та очіkування. Марія знову стала для мене єдиною та неповторною. Жаль тільки, що мені довелося пройти цей нелегкий шлях, щоб це зрозуміти.