Не ходіть в будинок, в якому ви – їжа. Їжа для пліток. У будинок, в якому вас почнуть обговорювати, коли ледь за вами двері закриються …
Вони постійно пліткують, засуджують, критикують і смакують подробиці. І вас обговорять, тільки за вами закриються двері. Ні, ви не станете винятком. А в їх павутині можна втратити сили, енергію, здоров’я, радість …
Одна жінка прийшла на весілля до знайомих. Розкішне весілля, безліч гостей. Її теж покликали, бо вона приїхала в гості до інститутської подруги, а подруга була далекою родичкою з боку нареченого. Там так прийнято було, в тій країні. Багаті люди всіх звали на весілля.
І весілля було дуже пишним, дійсно. Від частування столи ломилися. Гості з апетитом їли. І дуже люб’язно і дружелюбно розмовляли один з одним. Посміхалися на повний рот і пропонували найкращі шматочки, підсували ласі страви.
Тільки іноді хтось із гостей виходив із залу. Ну, в туалет. Або подиміти, – буває така шкідлива звичка.
І того, хто вийшов, починали бурхливо і хтиво обговорювати. Прямо не обсмоктувати кістки, а гризти і гризти. Цей хабарник і п’яниця. Цей зраджує дружині відчайдушно і хворів нехорошою хворобою. Ця – так на ній клейма ніде ставити. Вона рідну матір здала в притулок, а відносини має відразу з двома чоловіками. І одягнена як бразильський трансвестит, зовсім смаку немає у людини!
А коли гість повертався за стіл, йому дружелюбно посміхалися, висловлювали симпатію і любов. І говорили різні компліменти …
Людина, яка виходила була антреме. Це проміжне блюдо між салатом і гарячим, наприклад. Воно надає столу різноманітність і позбавляє від нудьги, поки чекають десерт …
Жінка потихеньку прокралася до виходу і обережно пішла. Уявляючи, що про неї говорять. Вона ж теж – антреме тепер, їжа …
… Не ходіть в будинок, в якому ви – їжа. Їжа для обговорень. У будинок, в якому вас почнуть обговорювати, ледь за вами двері закриються. Маски будуть скинуті, щоб зручніше харчуватися було. І вас почнуть жерти. Вашу особистість.
І з людьми не спілкуйтеся, для яких ви – їжа. І все, що ви розповісте, і все, що вони самі дізналися, ці люди почнуть обговорювати, тільки-но ви відійдете на пару кроків.
Це порожні голодні душі. Вони не живуть, немає в них енергії життя, одна імітація. Тому вони харчуються іншими; ну ось так вони існують.
І розпізнати цих людей дуже просто: вони постійно пліткують про своїх же знайомих. Розповідають усі таємниці, засуджують, критикують, подробиці смакують. Точно так же вони і вас обговорять, коли за вами закриються двері. Винятків немає.
Не варто бути їжею. Надавати ресурс цим людям. В їх павутині можна втратити сили, енергію, здоров’я, радість. Нехай обговорюють, раз по-іншому не вміють харчуватися або не бажають. Але ходити в будинок, де вас мажуть на хліб і вприкуску з чаєм їдять не варто. Ви не доставка їжі і не смачний ходячий окіст.
Просто не наближайтеся. Іноді кидайте їм кістки здалеку; нехай ласують. Але в будинок не ходіть і до себе не кличте. Тому що вони забирають енергію життя. І в один прекрасний день просто з’їдять без залишку …
Автор: Ганна Кир’янова