Одного разу до старого мудреця прийшла жінка. Вона потребувала поради. Її чоловік, колись дуже ніжний і люблячий, був покликаний на війну. Повернувся він звідти живим і неушкодженим, але вже іншою людиною. Він став грубим, жорстким і замкнутим. У родині панувала напружена атмосфера. Бідна жінка була в розпачі. Своїм горем вона поділилася зі старим мудрецем. На що він їй відповів:
— Є засіб порятунку для твоєї ситуації. Це спеціальне зілля, яке я можу приготувати для тебе. Але для цього мені знадобиться вус тигра. Якщо ти зможеш здобути його, я тобі допоможу.
Жінка пішла додому.У її серці зародилась надія. Коли настала ніч, і домашні заснули, жінка встала, приготувала страву і пішла до печери, де жив тигр. Прийшовши до гори, в якій була печера тигра, вона встала на відстані і дивилася в глибину печери, тримаючи в руках страву. З темряви на неї дивилися очі тигра. Так вони простояли всю ніч дивлячись один на одного. На наступну ніч жінка знову пішла до печери. Все повторилося. Тигр дивився на неї з печери, але виходити не наважувався.
Так минуло кілька ночей.
Але одного разу вночі тигр вийшов з печери. І кожної ночі став все ближче наближатися до жінки. Все ближче і ближче. І ось одного разу він підійшов так близько, що опустив свою голову в казанок і почав їсти страву жінки.В цю мить жінка сказала:
— Прости мене, дорогий тигр, але мені потрібен всього один твій вус.
З цими словами вона вирвала у тигра один вус.
Радісна прибігла до мудреця, тримаючи в руці свою здобич:
— Ось, подивися, у мене вийшло! Готуй швидше своє зілля !
Мудрець подивився на жінку і сказав:
— Тобі не треба жодного зілля. Ти все зробила сама. Якщо ти змогла приручити дикого звіра ласкою, добротою і терпінням, то тим більше зможеш зробити це зі своїм чоловіком.
Жінці дана велика сила і влада змінювати і викликати прихильність до серця, яка закладена в її м’якості, доброті і жіночності.