Є відома істина – НЕ вламуватись в зачинені двері…

НЕ ЗАРАЗ, НЕ З ЦІЄЮ ЛЮДИНОЮ …
Я думаю, якщо щось довго не відбувається у вашому житті, не дивлячись на всі ваші старання і багаторазові спроби, значить, це і не повинно статися.

У всякому разі, не зараз. Або не з цією людиною. Або на цьому місці роботи. Не при цих обставинах.
Так для вас буде краще.

Навіть якщо в цей момент боляче, і те, що сталося здається несправедливим, потім, через багато років, ви будете дякувати життю за те, що вберегло вас від ще більших страждань.


Коли я не проходила співбесіди, я засмучувалася. Потім чула, наприклад, що директори з персоналом змінюються в цій компанії кожні півроку. Коли якиїсь чоловік виявляв інтерес, дзвонив, писав, але не кликав на побачення, я дивувалася. Потім виявлялося, що він живе з дівчиною в незрозумілому статусі і з туманними відносинами. Коли я не могла вирішити квартирне питання, я злилася.

Через кілька років я придбала двокімнатну квартиру замість однокімнатної. І я впевнена, якщо чоловік довго не кличе заміж, а ви-таки через кілька років домоглися цього, в перспективі щастя все одно не буде.


Можливо, це відома істина – НЕ вламуватись в зачинені двері.

Але її кожен повинен відчути сам. Зробили кілька кроків до мети – не виходить, треба відступити. Відпустити ситуацію. Перекласти увагу на щось інше. Можливо, потім ви зміните алгоритм дій, поміняєте підхід , або спосіб досягнення мети втратить актуальність.
Прийде час – всі двері відкриються, якщо ви знаєте, куди вам треба.
Або не відчиняться – якщо для вас здоровішими і щасливішими буде не ходити туди.

Джерело