Я пишу його тобі, людині, якій сьогодні нелегко, чий день сьогодні не світлий і не сяючий, і зовсім не хочеться танцювати …
Я пишу це тобі, тому на кого впали всі втрати цього року: пішли рідні, кинули близькі люди, або самому довелося кинути близьких людей, щоб захистити і не втратити себе.
Я пишу це тобі, тому хто побачив, як прийшов кінець того, що ти любив.
Пишу тобі, чиї мрії розбилися і не збулися, незважаючи на всі твої зусилля щодо втілення їх у життя.
Я пишу тим, чиї зусилля з порятунку шлюбу виявилися недостатніми і з розпадом відносин повернулося почуття незахищеності і самотності.
Пишу тим, хто зустрічав Різдво в цьому році за столом з великою кількістю порожніх стільців, якщо зовсім не на самоті.
Пишу тим, кому лікарі тільки що підтвердили найстрашніший діагноз.
Пишу тим, хто замість святкових планів, будує плани проводжання близьких в останню путь.
Я пишу тим, до кого дісталися їх особисті демони у вигляді депресії, залежності, ненависті до себе і перетворили свято в пекло.
Я пишу тим, хто сьогодні самотній, хто відділений тисячами кілометрів від дорогих людей.
Я пишу тим, хто був зламаний в цьому році, зламаний жорстокістю і насильством.
Пишу тим, кого переповнює стільки горя, страху і безсилля, що життя здається неможливим і безглуздим.
У мене є мільйон найрізноманітніших причин, чому я пишу вам цей лист. У мене немає чарівної палички, яка може полагодити все, що зламано і розбито сьогодні у вашому житті … Я не можу клацнути мишкою на біль всередині вас, натиснути delete і замінити вашу біль на слова «мир», «комфорт» і «спокій».
Я не можу сказати нічого в цьому листі, щоб воскресило померлих або вилікувало невиліковно хворих.
Я пишу цей лист щоб нагадати вам про дві речі:
Перша річ: ти не самотній і не унікальний в своїх стражданнях. Світ наповнений людьми, які зламані і страждають, які втратили останню надію на зміни на краще. Навіть якщо ти не бачиш їх лиць і не знаєш їх імена, повір, що мільйони людей стоять сьогодні з тобою в одному строю і вони тебе розуміють. Вони розуміють, через що ти проходиш.
Друга річ, яку я хочу тобі нагадати: історія, в якій ти сьогодні живеш, ще не закінчена. Так буде не завжди, як би не неможливо тобі це було зараз уявити. Так буде не завжди, тому що обов’язково прийде Різдво або інші свята, які повернуть тобі світло.
Повернуться дні, коли ти зможеш уявити собі нову мрію і коли ти знову відчуєш себе в безпеці.
Повернуться дні, коли ти зустрінеш людей, які полюблять і приймуть тебе.
Прийдуть дні, коли ти переможеш своїх внутрішніх демонів.
У тебе попереду ще будуть свята, які ти будеш святкувати, тому зараз не відчувай себе винуватим за те, що тобі невесело в той час, як веселяться інші.
Не докоряй себе за те, що тобі зовсім не хочеться високо підстрибувати від щастя.
Не піддавайся тиску соціуму, який закликає тебе зібратися і перестати бути ганчіркою, тому що це свято і всі повинні бути веселими.
Цей лист не для всіх, це лист для тебе, щоб ти відчув (ла), що ти – любимий … Ти – любима …